Близько 18 країн європейського континенту планує повністю припинити видобуток та спалювання вугілля і знизити таким чином викиди парникових газів. Відмова від вугілля – важливий крок у боротьбі глобальним потеплінням, адже це – найбрудніший вид палива.
За даними з відкритих джерел, Німеччина готується відмовитись від споживання вугілля до 2038 року; Великобританія – до 2025 року, Франція – до 2022; Греція – до 2028; Угорщина до 2030 року. Також відмовилися розвивати вугільну галузь Японія, Португалія та Нідерланди.
Аналізуючи європейський досвід, можна зазначити, що відмова від вугілля і перехід на відновлювані джерела енергії є загальною тенденцією, спрямованою на збереження екологічно чистого майбутнього для наших дітей, та частиною зобов’язань для боротьби зі зміною клімату, які ЄС взяв на себе в рамках амбітної “Європейської зеленої угоди” та Паризької угоди 2015 року. Перехід ЄС до кліматично нейтральної економіки пов’язаний не тільки з необхідністю виконання юридичних та політичних зобов’язань, а й зі зміною менталітету європейців та масовими кліматичними страйками молоді. Адже використання викопного палива, зокрема вугілля, пов’язане не тільки з деструктивним впливом на атмосферу, земельні та водні ресурси, флору та фауну, який проявляється в обваленні гірського масиву над очисними виробками, в осушенні водоносних горизонтів, засоленні та забрудненні ґрунтів, ґрунтових і поверхневих вод, але й загрожує здоров’ю громадян.
Україна також постала перед питанням відмови від спалювання твердих видів палива, зокрема, вугілля. Під час проведення Всесвітнього економічного форуму у Давосі Президент Міжнародної бізнес ради (Німеччина) Джо Кайзер закликав Україну до переходу на відновлювані джерела енергії та відмови від вугілля вже до 2030 року заради зменшення викидів, прискорення процесу декарбонізацій та збереження здоров’я громадян.
Так, нещодавно Міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель презентував Концепцію «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року, яка передбачає повне заміщення вугільної генерації та перехід економіки України, яка базується на використанні викопних видах палива – вугілля, нафти, газу, до кліматично нейтральної економіки в довгостроковій перспективі.
Основними індикаторами, що ставить Мінекоенерго до виконання відповідно до Концепції, є:
- енергоефективність, тому що кожний КВт не виробленої енергії є екологічним, а кожна гривня вкладена в енергоефективність повертається через мультиплікатор у 3 грн;
- збільшення частки чистих видів палива до 70% до 2050 року;
- зменшення частки видобувних галузей в економіці та відповідно повне заміщення вугільних ТЕС до 2050 року;
- інтеграція енергетичних ринків України з європейськими.
Наразі Міністерство енергетики та захисту довкілля України спільно з представниками місцевих органів влади та міжнародними партнерами напрацьовує комплекс рішень з реформування державного сектору вугільної галузі.
Особливу увагу Урядом буде приділено мінімізації можливого негативного впливу на соціально-економічну та екологічну ситуацію в вугледобувних регіонах. Для цього буде розроблено та реалізовано комплексні програми, спрямовані на соціальну реконверсію регіонів; пом’якшення соціальних та екологічних наслідків реструктуризації; розробку і реалізацію заходів з працевлаштування та надання психологічної підтримки колишнім працівникам вугледобувних підприємств; залучення енергоефективних розробок і технологій в процесі реструктуризації вугільних підприємств з урахуванням найбільш успішного досвіду країн-членів Європейського Союзу.