 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Кафедра інженерної екології була створена 1946 р., як кафедра гірничої справи. Вона була першою на організованому в той час гірничому факультеті Київського політехнічного інституту. В 1946 р. на кафедрі працювали засновники кафедри О.М.Кузнецов, О.Н.Щербань. Завідував кафедрою О.М. Кузнецов. Довгий час кафедра розміщувалась у приміщеннях хімічного корпусу.
Уже тоді, вперше в Київському політехнічному інституті, відбулося зарахування студентів на гірничі спеціальності, зокрема за фахом «Розробка родовищ корисних копалин». Навчання фахівців за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин», крім глибокої фундаментальної підготовки гірничих інженерів, забезпечувало вивчення дисциплін, що формують саме гірничого інженера, таких як: геологія та розвідка родовищ корисних копалин, геодезія та маркшейдерська справа, механіка гірських порід, розробка родовищ корисних копалин, рудникова вентиляція, проведення й кріплення підземних виробок, гірничі машини та рудниковий транспорт, електропостачання гірничих підприємств, планування та організація виробництва та ін.
У 1948 р. кафедра була перейменована на кафедру розробки родовищ корисних копалин, що більше відповідало напряму навчальної роботи. При цьому кафедра виконувала не лише функції випускаючої, але й забезпечувала гірничо-технологічну підготовку студентів інших кафедр факультету: шахтного будівництва, гірничої електромеханіки, геології тощо. На кафедрі 1948 року працювали викладачі: О.О. Вопілкін (зав. кафедри), Б.О. Вороновський, П.Я.Галушко, М.П. Заморьонов, В.І. Кравець, О.Н. Щербань.
З 1950 р. на кафедрі вперше в Україні проведено прийом студентів на 1 курс навчання за спеціальністю «Розробка нерудних родовищ». У наступні роки такий напрямок підготовки спеціалістів на кафедрі став основним і, забігаючи наперед, скажемо, що на базі цієї спеціальності вперше в Україні розпочалася підготовка гірничих інженерів-екологів. Очолював кафедру доц. В.І.Кравець.
У 1956-1957 р.р. кафедру очолював проф. М.А. Стариков. У 1958-1963 р.р. відбулося об'єднання з кафедрою гірничих машин і рудникового транспорту та перейменування новоутвореної кафедри в кафедру технології та механізації гірничих робіт. Завідував кафедрою у цей період проф. Г.Д. Єфремов.
Цей час характеризувався формуванням науково-викладацького колективу кафедри, започаткуванням та розвитком наукової школи, зміцненням зв'язків кафедри з гірничодобувною промисловістю, науковими та проектними організаціями, вищими навчальними закладами країни, нарешті, створенням тієї педагогічної та наукової атмосфери кафедри, що притаманна Київському політехнічному інститутові. Тоді на кафедрі працювали О.О.Вопілкін, Б.О.Вороновський, М.П.Заморьонов, О.М.Кузнецов, В.І.Кравець, Н.А.Малишева, В.І.Печковський, О.А.Пирський, В.Б.Сологуб, М.А.Стариков, Г.Д.Єфремов, О.М.Туренко, О.Н.Щербань та ін. Завідувати кафедрою доручено проф. Царицину В.В. З числа викладачів кафедри технології та механізації гірничих робіт було призначено заступником декана О.А. Пирського, якому доручено займатися всіма питаннями роботи контингенту студентів гірничих спеціальностей та гірничих кафедр.
У результаті реорганізації кафедри в 1966 її викладачів було переведено на кафедру автоматизації гірничої промисловості. А в вересні 1967 р. відбулася реорганізація факультету автоматики та електроприладобудування та створено у складі факультету гірничої електромеханіки та автоматики кафедри технології та механізації гірничих робіт, електрифікації гірничих підприємств, автоматизації гірничої промисловості.
У складі відновленої кафедри технології та механізації гірничих робіт працювали: Ю.О.Бурмистров, О.М.Туренко, В.В.Царицин, М.М.Лебедєв, О.А.Пирський. Завідувач кафедри - О.А.Пирський (1967-1978р.р.).
З кінця 60-х років кафедрою виконувались наукові дослідження для шахт вугільних розрізів, кар'єрів видобутку будівельних матеріалів, будівельних організацій. Діапазон цих організацій невпинно розширювався: трести «Павлоградвугілля», «Нововолинськвугілля», «Шахтарськантрацит», «Донецькантрацит», «Луганськвугілля», «Приморськвугілля», «Алексанріявугілля», «Камчаткаелектромережбуд», Колимська ГЕС, «Тюменьнафтогаз» та ін. Наукове керівництво в цей час забезпечували: О.А.Пирський, О.М.Туренко, В.В.Царицин. Тоді ж сформувалися наукові напрями кафедри: створення ефективних технологій та схем механізації гірничих робіт; створення систем управління технологічними процесами; вивчення фізико-механічних властивостей гірських порід та створення інструменту для їх руйнування. У наступні роки спектр наукових пошуків розширювався, що сприяло зміцненню аспірантури кафедри за спеціальностями: «Підземна розробка родовищ корисних копалин», «Відкрита розробка корисних копалин», «Гірничі машини».
У 1974 р. закінчилося будівництво гірничого корпусу на кошти Мінвуглепрому та Мінпромбудматеріалів, і факультет повністю перебазувався в нове приміщення.
З 1976 р. кафедра приймає на навчання студентів за напрямом «Технологія і комплексна механізація видобутку будівельних матеріалів». На кафедрі працювали викладачами Ю.О.Бурмистров, М.Т.Кириченко, А.П.Кічигін, А.І.Крючков, О.Х.Кузьменко, О.А.Пирський, Л.С.Сачков, В.В.Смирнов, О.М.Туренко, В.В.Царицин. Очолював кафедру О.А.Пирський. В 1981/82 навч.р. на кафедрі працювали, крім вище згаданих викладачів, А.Г.Смирнов, О.М.Терентьєв. В 1979-1986р.р. кафедру очолював А.Г.Смирнов. Розширилась наукова тематика кафедри з напрямку застосування вибухових робіт в будівництві.
Поштовхом до подальших змін у спеціальностях кафедри виявився інструктивний лист Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти України про підготовку студентів у галузі охорони навколишнього середовища. На базі спеціальності кафедри в 1986 р. відкрито спеціалізацію «Інженерна екологія виробництва будівельних нерудних матеріалів», згодом спеціальність «Екологія».
На базі кафедри було створено кафедру гірничої електромеханіки. Для забезпечення нормальної діяльності новоствореної кафедри було передано лабораторії гірничих машин, стаціонарного устаткування, збагачення та переробки корисних копалин.
Згідно з рішенням вченої ради інституту в 1990 р. кафедрі також доручено розпочати підготовку студентів за спеціальністю «Шахтне та підземне будівництво» зі спеціалізацією «Будівництво міських та спеціальних підземних споруд», після чого, в 1993 р., цю спеціальність було передано на новостворену на базі лабораторії вибухових робіт, кабінету геодезії та маркшейдерської справи кафедру підземного будівництва. Їй також передано інші приміщення кафедри технології й механізації гірничих робіт.
У 1991 р. кафедру технології та механізації гірничих робіт перейменовано на кафедру геотехнології та інженерної екології. Деканом факультету в 1993-1998р. був викладач кафедри - доц. В.В.Смирнов. Цей період діяльності кафедри характеризується створенням філій кафедри у ВО «Граніт», «Київнерудпром» та «Закарпатнерудпром», в Інституті гідромеханіки АН України.
Структурні зміни, що торкнулися кафедри, позитивно позначилися на характері навчальної та наукової роботи, яка більше зосередилася на технологічних та екологічних напрямах. Зміцненню екологічного напряму сприяло створення в 1995 р. міжгалузевої навчальної та наукової екологічної лабораторії Міносвіти, Мінвуглепрому та Державної корпорації «Укрбудматеріали».
У 1995 р. на кафедрі існує три спеціальності: «Екологічні технології та обладнання в гірництві», «Відкриті гірничі роботи», «Технологія та обладнання видобутку будівельних гірських порід» із рядом спеціалізацій.
У 1996 р. відбувся перший випуск бакалаврів гірництва в системі трьохступеневої підготовки: бакалавр, спеціаліст, магістр.
У 2000 р. кафедру геотехнології та інженерної екології перейменовано на кафедру інженерної екології. Завідувачем кафедри призначено канд. техн. наук, доц. Крючкова Анатолія Івановича. З 2009 р. по листопад 2011 р. кафедра працювала під керіництвом д.т.н., професора Лучка І.А. А з грудня 2011 р. кафедру очолює д.т.н.Ткачук Костянтин Костянтинович.
У даний час кафедра інженерної екології випускає бакалаврів напряму підготовки 6.0401 Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування і магістрів зі спеціальності 8.070801 Екологія та охорона навколишнього середовища. На кафедрі існують спеціалізації: «Екологія гірництва», «Екологія енергетики», «Моніторинг та видобуток підземних питних вод».
Одним з пріоритетних завдань кафедри, крім забезпечення навчального процесу, є участь у світових та державних науково-дослідних програмах. Серед них науково-дослідні роботи:
- «Аналіз і синтез трансляційно-ротаційних електромагнітних та деформаційних полів при низькоенерноємному руйнуванні гірських порід». Розроблена методика синтезу низькоенергоємних процесів технологічного руйнування гірських порід з використанням встановлених закономірностей взаємодії трансляційних і ротаційних складових деформаційного поля в твердому суцільному середовищі.
- «Аналіз традиційних фізико-математичних моделей в електродинаміці для суцільного твердого середовища». Встановлені трансляційні і ротаційні складові електромагнітного поля в твердому середовищі, а також відповідність складових максвелловському електромагнітному полю. Як альтернатива, розглянуті моделі деформації і руйнування твердих тіл та проведене зіставлення моделей електромагнітних полів з моделями геомеханіки. Встановлені аналогії, що дозволяють розглянути поля деформації як поля максвеллівського типу.
- «Наукові еколого-експертні оцінки проекту реконструкції складу вибухових речовин і документації на нові промислові вибухові речовини». Виконані наукові еколого-експертні оцінки документації щодо нових промислових вибухових речовин комполайтів ГС, ПС, поліміксів ГР1, ГР1-КРУ. Матеріали передані в Міністерство охорони навколишнього середовища для підготовки відповідних висновків щодо можливості промислового застосування цих вибухових речовин. Результати досліджень передані замовнику ЗАТ "Техновибух" для впровадження.
Наукове співробітництво кафедри здійснюється з інститутом гідромеханіки НАН України, а також із ЗАТ "Експериментально-промислова технологія вибухових робіт" ("Техновибух"). Кафедра інженерної екології підтримує також тісні науково-практичні зв'язки з Бортницькою станцією аерації; Київським сміттєспалювальним заводом "Енергія"; міським сміттєзвалищем; Київською ГЕС; ТЕЦ-6; радіологічною лабораторією Інституту геології НАН України; ЗАТ "Лакма", заводом ЗБК, науково-інформаційним Центром води, гідрометеоцентром і іншими організаціями, на базі яких здійснюються виїзні практичні заняття зі студентами. На цих підприємствах студенти проходять виробничу та переддипломну практику, виконують дослідження з магістерських і дисертаційних робіт.
Уже тоді, вперше в Київському політехнічному інституті, відбулося зарахування студентів на гірничі спеціальності, зокрема за фахом «Розробка родовищ корисних копалин». Навчання фахівців за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин», крім глибокої фундаментальної підготовки гірничих інженерів, забезпечувало вивчення дисциплін, що формують саме гірничого інженера, таких як: геологія та розвідка родовищ корисних копалин, геодезія та маркшейдерська справа, механіка гірських порід, розробка родовищ корисних копалин, рудникова вентиляція, проведення й кріплення підземних виробок, гірничі машини та рудниковий транспорт, електропостачання гірничих підприємств, планування та організація виробництва та ін.
У 1948 р. кафедра була перейменована на кафедру розробки родовищ корисних копалин, що більше відповідало напряму навчальної роботи. При цьому кафедра виконувала не лише функції випускаючої, але й забезпечувала гірничо-технологічну підготовку студентів інших кафедр факультету: шахтного будівництва, гірничої електромеханіки, геології тощо. На кафедрі 1948 року працювали викладачі: О.О. Вопілкін (зав. кафедри), Б.О. Вороновський, П.Я.Галушко, М.П. Заморьонов, В.І. Кравець, О.Н. Щербань.
З 1950 р. на кафедрі вперше в Україні проведено прийом студентів на 1 курс навчання за спеціальністю «Розробка нерудних родовищ». У наступні роки такий напрямок підготовки спеціалістів на кафедрі став основним і, забігаючи наперед, скажемо, що на базі цієї спеціальності вперше в Україні розпочалася підготовка гірничих інженерів-екологів. Очолював кафедру доц. В.І.Кравець.
У 1956-1957 р.р. кафедру очолював проф. М.А. Стариков. У 1958-1963 р.р. відбулося об'єднання з кафедрою гірничих машин і рудникового транспорту та перейменування новоутвореної кафедри в кафедру технології та механізації гірничих робіт. Завідував кафедрою у цей період проф. Г.Д. Єфремов.
Цей час характеризувався формуванням науково-викладацького колективу кафедри, започаткуванням та розвитком наукової школи, зміцненням зв'язків кафедри з гірничодобувною промисловістю, науковими та проектними організаціями, вищими навчальними закладами країни, нарешті, створенням тієї педагогічної та наукової атмосфери кафедри, що притаманна Київському політехнічному інститутові. Тоді на кафедрі працювали О.О.Вопілкін, Б.О.Вороновський, М.П.Заморьонов, О.М.Кузнецов, В.І.Кравець, Н.А.Малишева, В.І.Печковський, О.А.Пирський, В.Б.Сологуб, М.А.Стариков, Г.Д.Єфремов, О.М.Туренко, О.Н.Щербань та ін. Завідувати кафедрою доручено проф. Царицину В.В. З числа викладачів кафедри технології та механізації гірничих робіт було призначено заступником декана О.А. Пирського, якому доручено займатися всіма питаннями роботи контингенту студентів гірничих спеціальностей та гірничих кафедр.
У результаті реорганізації кафедри в 1966 її викладачів було переведено на кафедру автоматизації гірничої промисловості. А в вересні 1967 р. відбулася реорганізація факультету автоматики та електроприладобудування та створено у складі факультету гірничої електромеханіки та автоматики кафедри технології та механізації гірничих робіт, електрифікації гірничих підприємств, автоматизації гірничої промисловості.
У складі відновленої кафедри технології та механізації гірничих робіт працювали: Ю.О.Бурмистров, О.М.Туренко, В.В.Царицин, М.М.Лебедєв, О.А.Пирський. Завідувач кафедри - О.А.Пирський (1967-1978р.р.).
З кінця 60-х років кафедрою виконувались наукові дослідження для шахт вугільних розрізів, кар'єрів видобутку будівельних матеріалів, будівельних організацій. Діапазон цих організацій невпинно розширювався: трести «Павлоградвугілля», «Нововолинськвугілля», «Шахтарськантрацит», «Донецькантрацит», «Луганськвугілля», «Приморськвугілля», «Алексанріявугілля», «Камчаткаелектромережбуд», Колимська ГЕС, «Тюменьнафтогаз» та ін. Наукове керівництво в цей час забезпечували: О.А.Пирський, О.М.Туренко, В.В.Царицин. Тоді ж сформувалися наукові напрями кафедри: створення ефективних технологій та схем механізації гірничих робіт; створення систем управління технологічними процесами; вивчення фізико-механічних властивостей гірських порід та створення інструменту для їх руйнування. У наступні роки спектр наукових пошуків розширювався, що сприяло зміцненню аспірантури кафедри за спеціальностями: «Підземна розробка родовищ корисних копалин», «Відкрита розробка корисних копалин», «Гірничі машини».
У 1974 р. закінчилося будівництво гірничого корпусу на кошти Мінвуглепрому та Мінпромбудматеріалів, і факультет повністю перебазувався в нове приміщення.
З 1976 р. кафедра приймає на навчання студентів за напрямом «Технологія і комплексна механізація видобутку будівельних матеріалів». На кафедрі працювали викладачами Ю.О.Бурмистров, М.Т.Кириченко, А.П.Кічигін, А.І.Крючков, О.Х.Кузьменко, О.А.Пирський, Л.С.Сачков, В.В.Смирнов, О.М.Туренко, В.В.Царицин. Очолював кафедру О.А.Пирський. В 1981/82 навч.р. на кафедрі працювали, крім вище згаданих викладачів, А.Г.Смирнов, О.М.Терентьєв. В 1979-1986р.р. кафедру очолював А.Г.Смирнов. Розширилась наукова тематика кафедри з напрямку застосування вибухових робіт в будівництві.
Поштовхом до подальших змін у спеціальностях кафедри виявився інструктивний лист Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти України про підготовку студентів у галузі охорони навколишнього середовища. На базі спеціальності кафедри в 1986 р. відкрито спеціалізацію «Інженерна екологія виробництва будівельних нерудних матеріалів», згодом спеціальність «Екологія».
На базі кафедри було створено кафедру гірничої електромеханіки. Для забезпечення нормальної діяльності новоствореної кафедри було передано лабораторії гірничих машин, стаціонарного устаткування, збагачення та переробки корисних копалин.
Згідно з рішенням вченої ради інституту в 1990 р. кафедрі також доручено розпочати підготовку студентів за спеціальністю «Шахтне та підземне будівництво» зі спеціалізацією «Будівництво міських та спеціальних підземних споруд», після чого, в 1993 р., цю спеціальність було передано на новостворену на базі лабораторії вибухових робіт, кабінету геодезії та маркшейдерської справи кафедру підземного будівництва. Їй також передано інші приміщення кафедри технології й механізації гірничих робіт.
У 1991 р. кафедру технології та механізації гірничих робіт перейменовано на кафедру геотехнології та інженерної екології. Деканом факультету в 1993-1998р. був викладач кафедри - доц. В.В.Смирнов. Цей період діяльності кафедри характеризується створенням філій кафедри у ВО «Граніт», «Київнерудпром» та «Закарпатнерудпром», в Інституті гідромеханіки АН України.
Структурні зміни, що торкнулися кафедри, позитивно позначилися на характері навчальної та наукової роботи, яка більше зосередилася на технологічних та екологічних напрямах. Зміцненню екологічного напряму сприяло створення в 1995 р. міжгалузевої навчальної та наукової екологічної лабораторії Міносвіти, Мінвуглепрому та Державної корпорації «Укрбудматеріали».
У 1995 р. на кафедрі існує три спеціальності: «Екологічні технології та обладнання в гірництві», «Відкриті гірничі роботи», «Технологія та обладнання видобутку будівельних гірських порід» із рядом спеціалізацій.
У 1996 р. відбувся перший випуск бакалаврів гірництва в системі трьохступеневої підготовки: бакалавр, спеціаліст, магістр.
У 2000 р. кафедру геотехнології та інженерної екології перейменовано на кафедру інженерної екології. Завідувачем кафедри призначено канд. техн. наук, доц. Крючкова Анатолія Івановича. З 2009 р. по листопад 2011 р. кафедра працювала під керіництвом д.т.н., професора Лучка І.А. А з грудня 2011 р. кафедру очолює д.т.н.Ткачук Костянтин Костянтинович.
У даний час кафедра інженерної екології випускає бакалаврів напряму підготовки 6.0401 Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування і магістрів зі спеціальності 8.070801 Екологія та охорона навколишнього середовища. На кафедрі існують спеціалізації: «Екологія гірництва», «Екологія енергетики», «Моніторинг та видобуток підземних питних вод».
Одним з пріоритетних завдань кафедри, крім забезпечення навчального процесу, є участь у світових та державних науково-дослідних програмах. Серед них науково-дослідні роботи:
- «Аналіз і синтез трансляційно-ротаційних електромагнітних та деформаційних полів при низькоенерноємному руйнуванні гірських порід». Розроблена методика синтезу низькоенергоємних процесів технологічного руйнування гірських порід з використанням встановлених закономірностей взаємодії трансляційних і ротаційних складових деформаційного поля в твердому суцільному середовищі.
- «Аналіз традиційних фізико-математичних моделей в електродинаміці для суцільного твердого середовища». Встановлені трансляційні і ротаційні складові електромагнітного поля в твердому середовищі, а також відповідність складових максвелловському електромагнітному полю. Як альтернатива, розглянуті моделі деформації і руйнування твердих тіл та проведене зіставлення моделей електромагнітних полів з моделями геомеханіки. Встановлені аналогії, що дозволяють розглянути поля деформації як поля максвеллівського типу.
- «Наукові еколого-експертні оцінки проекту реконструкції складу вибухових речовин і документації на нові промислові вибухові речовини». Виконані наукові еколого-експертні оцінки документації щодо нових промислових вибухових речовин комполайтів ГС, ПС, поліміксів ГР1, ГР1-КРУ. Матеріали передані в Міністерство охорони навколишнього середовища для підготовки відповідних висновків щодо можливості промислового застосування цих вибухових речовин. Результати досліджень передані замовнику ЗАТ "Техновибух" для впровадження.
Наукове співробітництво кафедри здійснюється з інститутом гідромеханіки НАН України, а також із ЗАТ "Експериментально-промислова технологія вибухових робіт" ("Техновибух"). Кафедра інженерної екології підтримує також тісні науково-практичні зв'язки з Бортницькою станцією аерації; Київським сміттєспалювальним заводом "Енергія"; міським сміттєзвалищем; Київською ГЕС; ТЕЦ-6; радіологічною лабораторією Інституту геології НАН України; ЗАТ "Лакма", заводом ЗБК, науково-інформаційним Центром води, гідрометеоцентром і іншими організаціями, на базі яких здійснюються виїзні практичні заняття зі студентами. На цих підприємствах студенти проходять виробничу та переддипломну практику, виконують дослідження з магістерських і дисертаційних робіт.